До мого фортепіано

Мій давній друже

Мушу я з тобою

Жаль мені бо звикла я ділитися журбою

Здавило серце

Хто се там плаче нині?

Немає сили тугу крить такий малій дитині

На клавішах чорно-білих , знов я відлітаю у вирій,

знов й немов я маю крила

До мого фортепіано

Немов я крила мала

Серед недолі, тяжкого туману

Знов годину мала я й не одну кохану

Свій тяжкий розпач

Від найлюбіших крила,

Та не від тебе, ці мелодії я так любила

На клавішах чорно-білих

Знов й немов я маю крила

Маю зграю красних мрій я

До мого фортепіано

Немов я крила мала