Телефонуй

телефонуй мені, коли вночі не спиться,

коли китами синіми рясніє небосхил,

коли далеко я, коли лихе щось сниться,

телефонуй... допоки час не стер нас в пил.

в останній день зими таке привітне сонце,

потомлені від одягу тіла змивають ввись,

і попри те, що ми з тобою незнайомці,

телефонуй мені... з минулого в колись.

телефонуй мені з планет відкритих nasa,

з маленьких міст, з далеких островів,

і скільки б слів нам не відміряли і часу,

телефонуй... у Київ, Луцьк чи Львів.

ти скучила по тому як він тане

від дотиків твоїх медових вуст,

і хай між вами відчаю тумани,

телефонуй йому... де мінус, там і плюс.

телефонуйте і питайте як там справи,

і не соромтесь саме тих, потрібних слів,

і хай ми помиляємось й буваємо неправі,

телефонуймо!. поки вік наш не зотлів.