Місто розбитих надій

Наче сонце сходить та воно не те В цьому місті новий день нічого не принесе Я потрапив в якийсь нескінченний круг Я не впевнений навіть Хто мені тут друг Старі вулиці, під'їзди, як від них втекти незнаю Сподіваюсь, що нарешті страх змін я подолаю Але напевно до кінця своїх днів Я буду тонути в цьому місті розбитих надій Я потону в цьому місті розбитих надій За спиною лише Тіні від мрій Кращий день уявляю лише у сні Я принечений померти тут на самоті Мої думки розійшлися наче й не були Наче на початку снів починаємо себе Із перших слів З перших полів Спершись на милиці роздумів Ті хто простили, а я ні Й далі понесли мене Я потону в цьому місті розбитих надій За спиною лише Тіні від мрій Кращий день уявляю лише у сні Я принечений померти тут на самоті