А мати сина жде

Зацвів дитинства сад

Барвінком і любистком,

Пішов на фронт солдат,

Упав під обеліском...

А мати сина жде

І виглядає в полі...

А син не йде, не йде,

Не прийде вже ніколи...

А мати сина жде

І виглядає в полі...

А син не йде, не йде,

Не прийде вже ніколи...

Із ним вона у снах

Збирає буйні квіти,

Син поряд, молодий,

Не з бронзи, не відлитий...

А мати сина жде

І виглядає в полі...

А син не йде, не йде,

Не прийде вже ніколи...

А мати сина жде

І виглядає в полі...

А син не йде, не йде,

Не прийде вже ніколи...

Летять, летять роки,

Тривожать сивиною,

Поліг навік солдат,

Похований війною...