Сліпа тиша, наш час вийшов
Те, що зростили ми, зів'яне завтра
Рік-другий чорної смуги
Вогонь згасає від безкінечних злив
Ми літали, ми кохали
Та, хто ми нині, вже й не роздивитись
Невагомість змінила втома
Один для одного ми зайві і чужі
Коли сонце зігріє
Заплети свої мрії
Вінок пусти по воді
Пригадай, хто є ти, хто є ти
Ти плачеш? Плач, сльозам немає влади
Нема закону й перешкод нема
Ти плачеш? Плач, втішати я не ладна
Душа моя холодна і німа
Ти плачеш? Плач, сльозам немає влади
Нема закону й перешкод нема
Ти плачеш? Плач, втішати я не ладна
Душа моя холодна і німа
Наші з тобою дні безглуздо знищені
Лиш спалені роки, нічого красивого
Навколо тебе в цьому попелищі
Росте покора і росте безсилля
Я думаю, а мала б перестати
Нарешті зрозуміти, що нічого не винна
Дістати волю, що лишилась за ґратами
Власного неперевершеного божевілля
А я безмовно вірила
А я всередині ростила цей
Досвід, досить, начебто дорослі, наосліп
Шукаєм у свідомості (шукаєм у свідомості)
Ти плачеш? Плач, сльозам немає влади
Нема закону й перешкод нема
Ти плачеш? Плач, втішати я не ладна
Душа моя холодна і німа
Ти плачеш? Плач, сльозам немає влади
Нема закону й перешкод нема
Ти плачеш? Плач, втішати я не ладна
Душа моя холодна і німа
Ти плачеш? Плач
Ти плачеш? Плач
Ти плачеш? Плач
Ти плачеш? Плач
