Хлопчик та ведмідь

Хлопчик веселий додому йде:

Козуб солодких ягід несе,

Сонечко світить, співають пташки,

Квіти повсюди цвітуть запашні!

Раптом збентежився хлопчик на мить:

Біля зелених кущів він застиг.

Бачить – а там величезний ведмідь

У каменя щось причаївся, стоїть.

Шерстку хлопчисько погладив – м’яка!

Та пригостив його з козубка.

Той з задоволенням ягід поїв,

Бо солоденьке дуже любив!

Мати хвилюється: хлопчик десь зник!

Та це даремно – її витівник

Радо ведмедю рукою махав.

– Ми друзями стали! – хлопчик сказав.