Заграй мені, скрипалю

Стоїть скрипаль у підворотні

З похилим віком на плечах

В житті безхатченко самотній

Жевріє відчай у очах

В руках тремтить із смичком скрипка

Картуз старенький біля ніг

Життя жебрацького візитка

В скитанні пройдених доріг.

Заграй мені заграй скрипалю

Самотню душу відчини

Свою важку як книгу долю

Струною скрипки розгорни

Заграй мені заграй скрипалю

Твоєї музики ріка

Полоном відчаю і болю

Крізь стукіт серця протіка.

Скрипаль взяв скрипку бережливо

Мов винуватиць без вини

Відвівши погляд соромливо

Торкнувся смичком до струни.

І дивна музика звучала,

То завмирала, то жила

По струнах смутком розливала

Душевну сповідь скрипаля.

Заграй мені заграй скрипалю

Самотню душу відчини

Свою важку як книгу долю

Струною скрипки розгорни

Заграй мені заграй скрипалю

Твоєї музики ріка

Полоном відчаю і болю

Крізь стукіт серця протіка.