Льодяні візерунки

Моє біле волосся розтріпала заметіль.

Вона засипала порохом самотності кожен день без тебе..

Світло

Світло лиш в очах мого сина, що прагне бачити посмішку на вустах своєї мами.

А в пам’яті лише льодяні візерунки минулого життя,

Шматки спогадів великого айсберга безтурботного часу, безхмарного неба, що розбився на тисячі уламків, які неможливо склеїти,

Їх забрала заметіль.