Чекай мене, мамо

Ніжно вітер дихнув у вікно

І на склі знову осені сльози

А я не знаю як досі без тебе жила

Бо без тебе були лиш морози

Та пройдуть і дощі і вітри

І крізь жалюзі сонце засяє

А без тебе не сняться ночами сни

мені так тебе не вистачає

То не дощ, то не краплі роси

То не грози з високого неба

То сльозинка від щастя , що поруч ти

Ну а більшого щастя не треба

Знову вечір затих за вікном

сірі хмари вітри десь прогнали

І розлука пройшла , ніби і не було

Ми на щастя так довго чекали