Люди… Камені…

О, Боже, як хотів би я побачити світ

Де люди вільні, як теплий вітер

Який шепоче танцюючим квітам

А вони дарують зимою літо

О, Боже, як хотів би я побачити світ

Де не просто дають обіцянки

Ми обіймаємось до самого ранку

Зустрічаючи сонце

Але люди, як камені

Чекають на щастя

Заростаючи травами

Є люди як гавані

Чекають на ті кораблі

Які не вийшли в плавання

Але все буває, може і прийдуть

Вірю, прийде час і ми побачимо світ

Де розуміють усі наші мрії

Ми перетворюємо їх в надії

Лиш побачивши твої очі

Вірю, прийде час і ми побачимо світ

Де по-справжньому можна літати

Не озираючись на вчорашнє

За це можливо віддати усе

Але люди, як камені

Чекають на щастя

Заростаючи травами

Є люди як гавані

Чекають на ті кораблі

Які не вийшли в плавання

Але все буває, може і прийдуть

Все буває

Люди, як камені

Кам'яні стіни навколо нас

І доводиться рвати у спини

Щоб подолати й побачити (світло)

Треба докладати чимало сил і я

Докладаю усіх зусиль

Якими тільки можна пережити (біль)

Перемолоти (біль)

Передивитись (нас)

Переганяти (нас)

Не перебирати фрази

Перетікати в нову фазу

Вірю, прийде час і ми побачимо світ

Вірю, прийде час і ми побачимо світ

Вірю, прийде час і ми побачимо світ

Вірю, прийде час і ми побачимо світ

Вірю, прийде час і ми побачимо світ

Де люди вільні, як теплий вітер

Який шепоче танцюючим квітам

А вони дарують щастя нам