Розшумілись луги

Розшумілись луги рясними калинами,

І верби старі в задумливих снах,

Де ходили з тобою крутими стежинами

Рідним меревом хвиль чарувала нас тиха Десна.

Вечір кликав дівчат далекими зорями,

З долин і дібров пливла сивина.

І співала про щастя ночами прозорими

Світла юність моя, зачарована тиха Десна

Промайнули літа з вітрами суворими,

Вогнями калин, як мрія ясна,

Та співає про щастя заквітчана зорями,

Мов дівчина-краса, зачарована тиха Десна