На Атоми

Розсипалася на атоми!

Міріадами галактик зникла

в просторі мовчань!

Розліталася уламками

Вітрами не розвіяла печаль

Дихай за стінами туману

поки крига не розтане

Не розтане на його вустах

У темряві від білої вуалі

загубилася в уяві

стала росою на щоках

Дихай поки згорає спокій

у листах про грози

за лаштунками емоцій

за лаштунками людей

У найвищій точці ночі

перетнули розум зорі

Хай танцює білий холод на щоках

Високо на світло полетіла вітром

У долонях світ ластівкою вʼється

За туманом ластівку не видно, не видно

Ой, дай сили, вітре, ластівці летіти!