音樂影片

收錄於

積分

演出藝人
REAL1ST
REAL1ST
饒舌
詞曲
REAL1ST
REAL1ST
詞曲創作
Starkin
Starkin
作曲
製作與工程團隊
REAL1ST
REAL1ST
製作人
Gift Up Ua
Gift Up Ua
平面設計

歌詞

Цвіте терен, цвіте терен…
листя опадає…
Хто в любові не знається,
той горя не знає…
Хто в любові не знається,
той горя не знає…
Кожного дня жити зі страхом, що муза тебе покине,
Як колись колишня — зрадить та вибере когось іншого,
Залишив тебе на самоті з тим звуком, що зі сваркою лине.
Бо на чийсь розсуд їй треба обрати декого ліпшого.
Майбутні плани — наче зі скла посуд,
З усієї ненависті кинутий об підлогу.
Тим часом назбиралось у тебе тут
Незавершених робіт, віршів, пісень, нівроку.
Думки закарбовують спогади болю підлого.
Розлітається на друзки розбите серце…
Залишаючи твою кімнату, ти чуєш її голос —
Вона, виходячи, сміється…
Деколи, можливо, плаче, закриває за собою двері,
Як колись колишня, зрадить та вибере іншого когось.
Замість натхнення — з’являються думки,
що не судилось, не збулось…
І ти бажаєш наздогнати її, з усіх сил твоїх стараючись,
Бо, можливо, ти не відразу розумієш, чого лишаючись…
Та саме головне питання їсть твій розум — чому так трапилось?
Невже став негідний для цього?
Адже нам разом уже довгий час, начебто, нормально жилось,
А тут, як завжди — на тобі, щось не зрослось...
Хоча ви вже давно знаєте один одного,
Пам’ятаєте практично всі ваші розмови кожного вечора суботнього.
Не знаєш, як склеїти зруйновані відносини —
Шукаєш шлях або з цієї ситуації вихід.
Але той голос, що допомагав тобі,
На превеликий жаль, стих тут.
Тепер, опинившись наодинці, рима не йде, не комбінується.
Справа всього життя, що придавала сили й наснаги,
Змінила журба, цілковитий провал,
Невдача, катастрофа, корабель зазнає краху.
Після тривалої тиші та терпіння гартується дух та характер.
З плином часу, зі світанком, наостанку світлом проявляється могила.
Пустка в повітрі застигла, чорна темінь тебе оповила,
Чи не ти свої крила згубила — ой моя мила…
Чи то тенет занепавшого янгола, що зрадив Бога через жіночу вроду?
Але я ж заради тебе був готовий і в вогонь, і в воду.
Хотів показати тобі справжнього людського буття природу.
Згадуючи ту суботу, що Господь відвів для нас час без праці на відпочинок,
Щоб ми узріли життя, наповнене творіннями прекрасними —
Бо то важливий чинник…
Який рухає нас та намагається піднести до зірок,
А не в прірву, що не дарує порятунок…
Там, де злом караються душі грішників,
Або пороблюють їх на свій мерзенний ґатунок…
Як не прикро, але такий нашого земного життя малюнок —
Зрадники поповнюють його здобуток…
На цій ноті слухачів наповнює смуток…
Written by: REAL1ST, Starkin
instagramSharePathic_arrow_out