108

З тобою ми ся поженили, Ти була пишна молода. 108 кілограмів мала, Від тебе плакала вага. Люблю, тебе, моя кохана! Тільки коли спимо боюсь, Бо як ся ти не так повернеш, То я вже більше не проснусь. Ми на весіллі танцювали, Веселі й радісні були. І тільки гості ся бояли, Коли до них сміялась ти. Люблю, тебе, моя кохана! Тільки коли спимо боюсь, Бо як ся ти не так повернеш, То я вже більше не проснусь. Люблю, тебе, моя кохана! Тільки коли спимо боюсь, Бо як ся ти не так повернеш, То я вже більше не проснусь. Як нічка шлюбна наступила, До мене заморгала ти. А я всьо поняв, що ти хочеш, І думав як би там втікти. Люблю, тебе, моя кохана! На ранок ми проснулись двоє, В твоїх руках мої труси. Я цілу ніч тебе боявся! Помилуй, Господи, Спаси! Люблю, тебе, моя кохана! Тільки коли спимо боюсь, Бо як ся ти не так повернеш, То я вже більше не проснусь. Люблю, тебе, моя кохана! Тільки коли спимо боюсь, Бо як ся ти не так повернеш, То я вже більше не проснусь.