Запитай у мого серця

Нащо тебе я побачив посеред інших людей? Нащо запала у серце поглядом синіх очей? Лагідне слово, привітне, наче уперше почув Що це весна, чи кохання — лиш незадовго збагнув! Запитай у мого серця і твоїх ночей Як цвіте блакитна квітка небесних очей Подаруй свою усмішку щиру ще хоч раз Бо весна цвіте так рясно тільки лиш для нас! Поглядом знову шукаю очі-волошки твої Інколи їх зустрічаю, але, на жаль, уві сні Ім'я твоє я шепочу і неодмінно знайду Усмішку ніжну дівочу, очі — небесну красу! Запитай у мого серця і твоїх ночей Як цвіте блакитна квітка небесних очей Подаруй свою усмішку щиру ще хоч раз Бо весна цвіте так рясно тільки лиш для нас! Запитай у мого серця і твоїх ночей Як цвіте блакитна квітка небесних очей Подаруй свою усмішку щиру ще хоч раз Бо весна цвіте так рясно тільки лиш для нас! Запитай у мого серця і твоїх ночей Як цвіте блакитна квітка небесних очей Подаруй свою усмішку щиру ще хоч раз Бо весна цвіте так рясно тільки лиш для нас!