Дай, кума

Iшов гуцул з полонини, А гуцулка - з бані, Посідали край дороги Та й роблять снідання. Дай, кума, дай, кума! Хіба тобі шкода А я тобі восени виорю города Виорю, виорю, тай ще заволочу Дай кума, дай кума коли я захочу А що теє за свідання Як нема що їсти Виліз гуцул на гуцулку Тай не може злізти Дай, кума, дай, кума! Хіба тобі шкода А я тобі восени виорю города Виорю, виорю, тай ще заволочу Дай кума, дай кума коли я захочу Приїзджали трактори, Гуцула знімати Гуцул кричить гірко плаче Не хоче злізати Дай, кума, дай, кума! Хіба тобі шкода А я тобі восени виорю города Виорю, виорю, тай ще заволочу Дай кума, дай кума коли я захочу Усі хлопці оженились А я в листопаді Візьму собі таку жінку Щоб широка ззаді Дай, кума, дай, кума! Хіба тобі шкода А я тобі восени виорю города Виорю, виорю, тай ще заволочу Дай кума, дай кума коли я захочу Ой якби я теє мав Що дівчата мають Я б повісив на паркані Нехай хлопці грають Дай, кума, дай, кума! Хіба тобі шкода А я тобі восени виорю города Виорю, виорю, тай ще заволочу Дай кума, дай кума коли я захочу Ішла баба через ліс Напали собаки Розірвали їй спідницю До самої спини Дай, кума, дай, кума! Хіба тобі шкода А я тобі восени виорю города Виорю, виорю, тай ще заволочу Дай кума, дай кума коли я захочу Ішла баба через кладку Тай задерла ногу Гуцул думав то ікона Помолився Богу Дай, кума, дай, кума! Хіба тобі шкода А я тобі восени виорю города Виорю, виорю, тай ще заволочу Дай кума, дай кума коли я захочу Як вмирала стара баба Стала всіх питати Чи я буду на тім світі Ще комусь давати Дай, кума, дай, кума! Хіба тобі шкода А я тобі восени виорю города Виорю, виорю, тай ще заволочу Дай кума, дай кума коли я захочу Ой дівчата дівчатоньки Не дайте умерти Я вам буду за бугая До самої смерті Дай, кума, дай, кума! Хіба тобі шкода А я тобі восени виорю города Виорю, виорю, тай ще заволочу Дай кума, дай кума коли я захочу Дай, кума, дай, кума! Хіба тобі шкода А я тобі восени виорю города Виорю, виорю, тай ще заволочу Дай кума, дай кума коли я захочу