Щоб співати колір чорний
Дала-сь голос свій
І тепер тобі покорний
Я співаю кольор чорний
Бо то кольор мій
Життя моє сумне було
Як і кольор той
Як згадаю то, що було
То, що було й не минуло
Вмиюся сльозой
І тепер я сиротою,-
То єсть певна річ!
Нема серденьку покою
Воно сумне, як порою
Осінняя ніч
І чекає життя чорне
Сироту, мене
Бо як мила не пригорне
Як гадаю, життя чорне
Як смерть, не мине
І по смерті не заплаче
Ніхто по мені
Хіба чорний крук закряче
Чорна хмаронька заплаче
Дощем по мені
Тяжко, тяжко, що на гробі
До судного дня
Не прийде ніхто в жалобі
Не подумає на гробі
Тілько ніч єдна
