Ядро

Я б усе віддав за її погляд, що безкрайній, як безодня Чорне небо нависає над моєю головою Може навіть не зривати з неї одяг Це вторинно, не цікаво, мені треба лише погляд Коли так розриває на частини, я не знаю, як з цим впоратись Вирій цих подій закрутить, ніби карусель Чесно я ще досі не допер, що коїться І що б могло для мене стати лакмусовим папірцем І я ніби той дайвер, що занурився так глибоко Ще раз прошу у Бога відкопати кляту відповідь Можливо і не треба їх шукати і вони десь на поверхні Істина - це те, що заховалося всередині І моє слово ніби меч, що проникає в перепонки Потім далі ланцюгом так поступово прямо в мозок Космос мікро, потім в нет, потім це гратиме з колонки Це те чим тепер живу і це усе заради чого І я б хотів машину часу, я б можливо щось змінив на краще Я б змінив цей негатив і я б змінив цей світ контрастів Сива просить в мене хліба, поки я стою на касі І до лиць поприлипали ваші злоїбучі маски Голими руками доторкнуся до ядра землі Знову поведусь на хитрощі коханої змії Я кладу на біт просто для того, щоб я не зомлів Помру біжучи але не так, щоб мене світ згноїв Голими руками доторкнуся до ядра землі Знову поведусь на хитрощі коханої змії Я кладу на біт просто для того, щоб я не зомлів Помру біжучи але не так, щоб мене світ згноїв