Крихкість твого стану не витримує натиску

Це щось невимовно більше за тебе

І ти запитаєш, чи ти епітафія всесвітніх нещасть

Я скажу: встань у чергу

Це наш останній день на землі

Ми — єдині, хто пережив

Всесвітній грім, може потоп

А може, випадково,

Війну

Мені так страшно

Хочеш дізнатись, як зруйнувати будь-що?

Спочатку збери це по шматках

І я намагаюся підбирати слова

Бо здається що всі вже розібрали

Ти хочеш біль цілого всесвіту вмістити у своє мале тіло

Але воно тремтить, тріскається

Може і зникне

А з ним ти

Мені так страшно

Мені так страшно, невимовно страшно