reflexio

Ми знову далекі ким є я, а хто є ти Ліки не лікують, бо вже мертві давно ми А просто бути поряд — це найбільші помилки Ти знову в стресі, знову починаєш палити Марево, дим і зоряні вогні Я глибоко вдихаю, тільки так я можу йти Все дуже нестабільне і крихке Ми знаєм це, але я знову цим питанням задаюсь Який у цьому сенс, якщо я знову здаюсь? Який у цьому сенс, якщо я з цим не борюсь? Який у цьому сенс, якщо я цього боюсь? Який у цьому сенс, якщо я цим поперхнусь? Я буду все одно ламати повністю себе Я буду все одно копати глибоко в себе Я буду все одно вбивати в голову це все Я буду все одно ховати ніж в твоє плече Все, що навколо — це бетон і картон Я відчуваю запах: дев'ять поверхів, балкон Вирішення проблем візьме лиш те, на що готовий Ти головний герой, але нажаль одноактовий Я знову вкидаюся, я хочу щось зробити Бетон і картон знову хочуть мене задушити Я тобі зізнаюсь, що вже рік не хочу жити Вже рік з моменту як я не знаю що робити Який у цьому сенс, якщо я знову здаюсь? Який у цьому сенс, якщо я з цим не борюсь? Який у цьому сенс, якщо я цього боюсь? Який у цьому сенс, якщо я цим поперхнусь? Я буду все одно ламати повністю себе Я буду все одно копати глибоко в себе Я буду все одно вбивати в голову це все Я буду все одно ховати ніж в твоє плече Який у цьому сенс, якщо я знову здаюсь? Який у цьому сенс, якщо я з цим не борюсь? Який у цьому сенс, якщо я цього боюсь? Який у цьому сенс, якщо я цим поперхнусь? Я буду все одно ламати повністю себе Я буду все одно копати глибоко в себе Я буду все одно вбивати в голову це все Я буду все одно ховати ніж в твоє плече