На дні

На дні, на дні, на глибині

На дні, на дні розгублені

На дні, на дні, на глибині

На дні, на дні

Вибач, знову злий, просто так залишу

Від постійних злив поринаю в тишу

Пишу, підбираю рими

Не шум, просто грім нагримав

Серпень, я люблю, клята алергія

Більше не терплю, ліки вже не діють

Туплю і ховаюсь досі

Не апатія, а даремна осінь містам

На дні, на дні, на глибині

Я глибше, глибше, глибше, ніж думаєш ти

На глибині, тут все одно дощі

Рахую дні, викреслюю ночі

Боляче, кричи, знайду тебе на осліп

Так довго і на двох закінчуєтся осінь

Темпрява і сум накривають місто

З неба сильний дощ, пада разом с листям

Десь там, де ніхто не бачить, курю, відпускає наче

Люди зникли всі і пусті парковки

Кожен новий день, старі замальовки

Залишилась ти і напади творчі

Осінь, має твої очі

На дні, на дні, на глибині

Я глибше, глибше, глибше ніж думаєш ти

На глибині, тут все одно дощі

Рахую дні, викреслюю ночі

Боляче, кричи, знайду тебе на осліп

Так довго і на двох закінчуєтся осінь

На дні

Я на дні, я де сонце не світить

Ми одні заблукали між літер

Я на глибині та ти знову не пишеш

Я глибше, я глибше ніж пісні і вірші

Я на дні, я де сонце не світить

Ми одні заблукали між літер

Я на глибині та ти знову не пишеш

Я глибше, я глибше ніж пісні і вірші