Я нікому тебе не віддам

Сотні років назустріч вітрам

Я до тебе йшов тернами, мила,

Нило тіло від болісних ран,

Шквальним вітром зривало вітрила.

І здавалося, це назавжди,

Біль і розпач, напруга і втома...

Як раптово з'явилася ти,

Звідки - Богу одному відомо.

Ти в пустелі джерельна вода,

Ти мій вітер попутний, південний.

Я нікому тебе не віддам

Ні на грішній Землі, ні в Едемі.

Ми обмовились парою фраз,

По плечу мене ангел постукав,

І збагнув я, все буде гаразд,

І потиснув протягнуту руку.

Враз замовкло усе навкруги,

Час невпинний на мить зупинився.

І мені відпустились гріхи.

Я коханням твоїм причастився.

Ти в пустелі джерельна вода,

Ти мій вітер попутний, південний.

Я нікому тебе не віддам

Ні на грішній Землі, ні в Едемі.