Останній шанс

Це мій останній шанс, моя остання надія,

У те що дійсно зміниться щось, я як завжди не вірив,

І лиш потроху опускався я все нижче і нижче,

Тепер, до тебе хочу тільки ближче і ближче

Ми подолаєм всі невзгоди, чуєш мила, повір мені,

Тільки прошу не звертай увагу, що все в вогні

Мені твою руку тримати потрібно тут, коло серця,

Затримай дихання. Чуєш як воно бʼється?

Повір мені, я за тобою в вогонь і в воду,

Плювати хотів на тих хто зверху диктував нам погоду,

Мені так холодно, та ти як завжди зігрієш,

Як завжди спитаєш: «про що на цей раз тут мрієш»

Ти та, хто витягнула мене з дна того клятого,

Коли здавалось нема сенсу рятувати потятого,

Того хлопчину, не раз долею посіченого, сама в ранах,

Та врятувала серце скаліченого,

І я за це, хочу щоб ти завжди тут посміхалась,

Ніколи не хочу бачити щоб ти хвилювалась,

Я зроблю все заради цього, чуєш,я обіцяю,

Тобі не передати як часто майбутнє уявляю

Де ми з тобою, як завжди йдемо містом разом,

Гуляєм до світанку, бо ми не сковані часом,

Не сковані нічим, лиш сковані в обіймах наших,

Бува в думках літаю, й не слухаю порад старших

Та щось важке мене різко тут приземлило,

Реальність вона інша, чуєш, я знаю це мила,

І ця пісня тут мала мати зовсім інший фінал,

Та щось вийшло так, що у житті тепер суцільний обвал

Я сам повірив в це, типовий самообман,

І сам все бачив й відчував та в голові був дурман,

І я повірив тим словам, повірив твоїм губам,

Тепер по різні боки.., по різним берегам,

Витягнула з дна.., і ось я знову тут,

Трохи посиджу й обдумаю подальший маршрут,

В грудях бʼється чорне серце рівно,

Тебе я відпускаю, тепер ти знову вільна.