Незабудка Настуся

В тихий вечір, мене ти зустріла,

Як прийшла, в сад зелений весна.

І коханням, мов сонцем зігріла,

Така ніжна й така чарівна.

Ти моя Незабудка-Настуся,

Сині очі, русява коса,

Як про тебе згадаю, всміхнуся,

Аж співає, від щастя душа.

Вже давно, відцвіли білі вишні,

Осінь кидає, листям рудим.

А любов незабутня, колишня

Сяє в серці, вогнем золотим.

Ти моя Незабудка-Настуся,

Сині очі, русява коса,

Як про тебе згадаю, всміхнуся,

Аж співає, від щастя душа.

Будуть ще, у житті листопади,

Бо немає, літам вороття.

Ти про мене, хоч інколи згадуй,

Вічна пісне, мойого життя

Вічна пісне, мойого життя

Ти моя Незабудка-Настуся,

Сині очі, русява коса,

Як про тебе згадаю, всміхнуся,

Аж співає, від щастя душа.