Обпікся

Дівчина в сонце вдіта

Милась в ранкових росах

Несла в долонях літо

Квіти вплітала в коси

Ластилася у мої вікна

Барвила дні буденні,

Та скажи чому зблікли

Очі твої зелені

Обпікся сонцем золотим,

А тепер в серці дим

В серці дим

І мені тужити з ним,

В моєму серці дим, дим, дим.

Обпікся сонцем золотим,

А тепер в серці дим, в серці дим

І мені тужити з ним,

У моєму серці дим, дим, дим, дим, дим.

Дівчина у сонце вдіта,

зникла занебокраєм,

Та ії тепле літо,

В серці моєму співає,

Горять на полях покоси,

Тінь одинока дрімає,

Пахнуть, ще квітами коси,

Тільки тебе там немає.

Обпікся сонцем золотим,

А тепер в серці дим

В серці дим

І мені тужити з ним,

В моєму серці дим, дим, дим.

Обпікся сонцем золотим,

А тепер в серці дим, в серці дим

І мені тужити з ним,

У моєму серці дим, дим, дим, дим, дим.

Обпікся сонцем золотим,

А тепер в серці дим, в серці дим

І мені тужити з ним,

У моєму серці дим, дим, дим, дим, дим.