я вмиваюся сльозами
сни
лунають голосами
гір
дивовижно ніжних
гір
що сплять під снігами
епох
імітуючи кожен
крок
не зумів почути
двох
не побачив таємність
гір твоїх їх існування
біль
підбиває втрачати
ціль
уздовж радіо-вулиць
бій
триватиме довічно
сіль
чорніє на обличчі
сни
такі таємні і
вони
знімають з нас закляття
дня
коли зникають імена
і світло швидко гасне
