Електростанція

Ти не віддаси Всі заходи сонця, всі дороги й мости Ми занадто молоді Щоб порвати всі кінці, чи надто дорослі, щоб бігти і втекти Брешуть, що вільні лиш птахи Вони приречені літати, а ти В неба завжди свої кольори В мене завжди є нові пісні Електростанція світиться в танці Я не одна знов Їй світло місяця до лиця А не пустота його розмов Електростанція світиться в танці Біжить вона знов Сам вітер в неї дивиться, дивиться Вся трава зів'яла від розмов А зорі падали услід її мрій Із нею папороть — кінець і початок райдуги Наелектризована, дика, як повінь навесні Кому ж сьогодні всі її пісні? Яворе, яворе, ти мені говори Виверни всі мої думки навиворіт А коси заплети у шати свої рясні Вітру усі пісні Електростанція світиться в танці Я не одна знов Їй світло місяця до лиця А не пустота його розмов Електростанція світиться в танці Біжить вона знов Сам вітер в неї дивиться, дивиться Вся трава зів'яла від розмов