Дотик

Я вже ніколи не буду таким

Я не пущу тебе у свій дім

Бо так здається буде правильно, напевно, для нас всіх

Минуле за вікном о 6-тій ранку біг

Боюсь, що ти вкрадеш мене від соціуму знову

Мій телефон гарячий від дзвінків все по канону

Твій притаманний погляд знов порушує мій сон

Будь ласка, не чіпай, бо уві сні я бачу край

Бо твої руки на моїх плечах

Колючий дотик, крізь який я проживаю страх о ні

І якщо вихід не знайду я сам

Буду повзти повз твоїх ніг, що би знайти собі дах

Бо твої руки на моїх плечах

Колючий дотик, крізь який я проживаю страх о ні

І якщо вихід не знайду я сам

Буду повзти повз твоїх ніг, повз твоїх ніг, повз твоїх ніг

Колись пройде твоя печаль

Отримаєш свою печать

Сонце зайде і ніч поглине твою слабкість і журбу

Весь день чекав одну я знов кудись біжу

Мій дереал ніби потрапив в паралельний всесвіт

Слова, що сказані давно розтаяв лід на серці

Блакитне небо нагадало мені думку що колись

Я буду там де ти на мене озирнись

Бо твої руки на моїх плечах

Колючий дотик, крізь який я проживаю страх о ні

І якщо вихід не знайду я сам

Буду повзти повз твоїх ніг, що би знайти собі дах

Бо твої руки на моїх плечах

Колючий дотик, крізь який я проживаю страх о ні

І якщо вихід не знайду я сам

Буду повзти повз твоїх ніг, повз твоїх ніг, повз твоїх ніг

Я вже ніколи не буду таким ніколи

Бо твої руки на моїх плечах

Колючий дотик, крізь який я проживаю страх о ні

І якщо вихід не знайду я сам

Буду повзти повз твоїх ніг, що би знайти собі дах