Непричесана

Ми давно не пишем вірші

На позір ми стали інші

Ніби в кожнім декілька життів

Жирні пальці ситих буднів

Заплановане майбутнє

Ліплять з наших давніх почуттів

Але ти мені снилася боса і непричесана

Там де ми були чистими,

Там де ми були чесними

Діти спальних вагонів

І безіменної вулиці

У плацкартних вагонах

Ми з часом десь розминулися

Нам у вікна б’ється вітер

Ти відпишеш це у твіттер

І закриєш щільно жалюзі

Десь зникають наші тіні

Ми стабільні і постійні

І такий вже одинокі всі