Думи

Про що твої думи Коли ти збираєш всі сили в собі Коли не біжиш, бо не знаєш куди Коли серед льоду ти маєш пливти Про що твої дні Коли поруч люди, а в тобі лиш біль Ти втратив не спогад, а свій напівсвіт Порожній не келих, а той хто на дні Про шо тобі кажуть її сірі очі Про шо ти малюєш посеред ночі Хвилею все накриває Марною, крихти змиває Сидиш навіжений невзмозі почути Невзмозі ковтаєш кожнеє слово Було то брехнею із присмаком крові Чи покликом долі страждати по волі Вірю - вірю Що ти теж відчуваєш Але досі не знаєш Каюсь - каюсь Кожен з нас шось втрачає Проте, не кожен шукає Кожен з нас шось втрачає Кожен з нас шось втрачає Кожен з нас шось втрачає Кожен з нас шось втрачає Проте, не кожен шукає Про що твої крики в глибокому сні Про що ти їй досі пишеш пісні Правда гірка та глибока Кожна душа одинока В полоні думок по кімнаті намотуєш круги Думи не друзі. Вони вороги То був кінець, чи початок. Не знаю Дорого до пекла, дорога до раю Вірю - вірю Що ти теж відчуваєш Але досі не знаєш Каюсь - каюсь Кожен з нас шось втрачає Проте, не кожен шукає Кожен з нас шось втрачає Кожен з нас шось втрачає Кожен з нас шось втрачає Кожен з нас шось втрачає Проте, не кожен шукає