Gordosti

Гордості родять тирана Пхають до діл неподобних До безхосенних же діл Та на найвищу високість Вибравшись падають раптом В темну безодню стрімглав Де вже нема під ногами Ґрунту твердого Гордості родять тирана Пхають до діл неподобних До безхосенних же діл Та на найвищу високість Вибравшись падають раптом В темну безодню стрімглав Де вже нема під ногами Ґрунту твердого Гордості родять тирана Пхають до діл неподобних До безхосенних же діл Та на найвищу високість Вибравшись падають раптом В темну безодню стрімглав Де вже нема під ногами Ґрунту твердого Горе вам, горе, людські покоління Поки живі ви мов тінь та марна Бо чи ж бува кому більшеє щастя Як коли сам себе чує щасливим І з тим чуттям умира? Горе вам, горе, людські покоління Поки живі ви мов тінь та марна Бо чи ж бува кому більшеє щастя Як коли сам себе чує щасливим І з тим чуттям умира? Гордості родять тирана Пхають до діл неподобних До безхосенних же діл Та на найвищу високість Вибравшись падають раптом В темну безодню стрімглав Де вже нема під ногами Ґрунту твердого Гордості родять тирана Пхають до діл неподобних До безхосенних же діл Та на найвищу високість Вибравшись падають раптом В темну безодню стрімглав Де вже нема під ногами Ґрунту твердого Горе вам, горе, людські покоління Поки живі ви мов тінь та Бо чи ж бува кому більшеє щастя Як коли сам себе чує щасливим І з тим чуттям умира? Горе вам, горе, людські покоління Поки живі ви мов тінь марна Бо чи ж бува кому більшеє щастя Як коли сам себе чує щасливим І з тим чуттям умира? Горе нам, горе, людські покоління Поки живі ми мов тінь марна Бо чи ж бува кому більшеє щастя Як коли сам себе чує щасливим І з тим чуттям умира? Горе нам, горе, людські покоління Поки живі ми мов тінь марна Бо чи ж бува кому більшеє щастя Як коли сам себе чує щасливим І з тим чуттям умира?