Дай рученьку на дорогу

Вже дорога снами пряними мчить далеко в далину По при ріки, що туманами вранці вкутались зі сну (вкутались зі сну) І як деколи не хочеться, йти далеко від воріт Що поробиш? Доля котиться до людей в широкий світ Дай же на дорогу лагідну рученьку Щоби була добра, довга доріженька Посміхнись до мене наче зірка рання Незабудь сказати лиш слова кохання У дорозі із негодами сніг застане, чи дощі (сніг застане, чи дощі) Понад лісом і вигонами місяць зійде у ночі Заколише за відлуннями наче дівчину-зорю І у пісню диво-струнами завітає він мою Дай же на дорогу лагідну рученьку Щоби була добра, довга доріженька Посміхнись до мене наче зірка рання Незабудь сказати лиш слова кохання Дай же на дорогу лагідну рученьку Щоби була добра, довга доріженька Посміхнись до мене наче зірка рання Незабудь сказати лиш слова кохання Дай же на дорогу лагідну рученьку Щоби була добра, довга доріженька Посміхнись до мене наче зірка рання Незабудь сказати лиш слова кохання