Zozulia

Кувала зозуля, кувала Під крилами діток ховала Кувала зозуля, кувала Голосною кулею летіла Кувала зозуля, кувала Сивину на злото змінила Принесла зозуля на крилах На милую землю новий лад Летіла зозуля Та й стала кувати А то не зозуля То рідная мати Ми виривали серце з грудей Ми віддавали себе, залишаючи діру між ребер Ми знаєм, хто ми тепер Знаєм точно, ким ми будемо завтра і де (де) Мільйони людей (чуєш?) Рідні всюди, нитками через шкіру Нас сплела в один клубок віра (віра) Спільна праця щира Потоне зло, навіть якщо має фарватер Нам зозуля кувала, кує і буде кувати (Кувала, кувала) і буде кувати (Кувала, кувала, кувала) і буде кувати (Кувала, кувала) і буде кувати (Кувала, кувала, кувала) і буде кувати (Кувала, кувала) і буде кувати (Кувала, кувала, кувала) і буде кувати (Кувала, кувала) і буде кувати (Кувала, кувала, кувала) Летіла зозуля Та й стала кувати А то не зозуля То рідная мати Visā pasaulē man acu priekšā mainās, citiem nemanot Mēdiji tiek uzpirkti un līderi cenšas samelot Puse tautas, manuprāt, ir akli Tiem tik interisē, cik biezi viņu maki Pilnu klapi, četri rati, 300 zirgi mani velk uz priekšu Vairs es nespēj mierīgi gulēt, nespej pievērt pat ne acis Jo kamēr laimīgs, ceļos putniem čivinot Cita tauta cīnās elles liesmas, cenšas izdzīvot