У осені очі твої

Постукала в двері з ранковим дощем

Ввірвалась, схопила, тримає

Я б їй написав сто віршів і поем

Та я її зовсім не знаю

Ні міста її, ні щоденних доріг

Ні друзів, ні рідних - нікого

Я б взяв її руку, якби тільки міг

Й приклав би до серця до свого

У осені очі твої

І я закохався

І де б не була б зараз ти

У осені очі твої

Мій світ обірвався

У осені очі твої

Я б не питав в неї з ким вона спить

Й по кому квітки її сохнуть

Я б слухав із нею

Як клен шелестить

Як в жовтні садки мертво мовкнуть

Не знаю ні вулиць, ні дат, ні адрес

Ні розмірів ніг, ні героїв

Ні віршів улюблених, ні поетес

Нічого, та все ж я з тобою

У осені очі твої

І я закохався

І де б не була б зараз ти

У осені очі твої

Мій світ обірвався

У осені очі твої

І поки не знаю

Триває ця гра

І мій інтерес рветься далі

Спокусливо хвора осіння пора

Полює на душі й медалі

Постукала в двері з ранковим дощем

Ввірвалась, схопила, тримає

Я б їй написав сто віршів і поем

Та я її зовсім не знаю

У осені очі твої

І я закохався

І де б не була б зараз ти

У осені очі твої

Мій світ обірвався

У осені очі твої

У осені очі твої

І я закохався

У осені очі твої