А на чужій сторононьці

Ой піду я в ліс по дрова, наламаю лому,

Завів мене дурний розум на чужу сторону

А на чужій сторононьці – ні батька, ні неньки,

Тільки в саду вишневому співа соловейко

Співай, співай, соловейко, всіма голосами,

А я піду в сад зелений вмиюся сльозами

Ой зірву я з рожі квітку, та й пущу на воду:

– Пливи-пливи, з рожі квітка, аж до мого роду

Пливла-пливла з рожі квітка – та й на воді стала,

Вийшла з хати стара мати ‒ по квітці впізнала