Моя крапля журби за дощем не впаде
Над квадратом заковані стіни
Бо, долаючи день, все ж побачив тебе
Серед цвіту, над світом єдину!
І вже царство сльоти вереснево тремтить
Карить очі в бурштиновім листі
Мов для нас знову день повернув до весни
Не дізнавшись чому такі різні
Не бувають дощі випадкові
Коли осінь зове до любові
Розмиваючи колір печалі
На очах, що самотньо мовчали
Не бувають дощі випадкові
Коли осінь зове до любові
Розмиваючи колір печалі
На очах, що самотньо мовчали
Залетить у вогні надвечір'я густе
І на вулицях сяде в тумани
Та мій погляд журби на асфальт не впаде
Бо на мене чекає кохана
Не бувають дощі випадкові
Коли осінь зове до любові
Розмиваючи колір печалі
На очах, що самотньо мовчали
Не бувають дощі випадкові
Коли осінь зове до любові
Розмиваючи колір печалі
На очах, що самотньо мовчали
Не бувають дощі випадкові
Коли осінь зове до любові
Розмиваючи колір печалі
На очах, що самотньо мовчали!
Не бувають дощі випадкові
