Interlude

Інтерлюдія. Діалог 1:

- Навколо ніби чорна вода. Де я прокинувся?

- Наче ще вчора цей стомлений погляд не бачив далі своїх розумінь і постулатів..

- А що сьогодні змінилося?

- Та ти мене і не пам'ятаєш?

- Ти — жертва.

- Жертва твого небажання миритися з собою ж, приймати свою темну сторону.

- Як я тут опинився?

- Ти і сам все знаєш.