Скажи, що ти хочеш
дізнатись по-перше:
Коли стане легше, нарешті легше? Розтануть полюси?
Ой, азохнвей,
Коли нарешті люди
обиратимуть людей?
Скільки доведеться побачити морів? Кому перебрехав, кого не долю
бив? Ким діти позростають?
Борися, не барись!
Чи буде колись добре,
як вже було колись?
Хоча я є, але весь час
Мені не вистачає нас...
Хоча я є, але весь час
Мені не вистачає нас...
Скажи, що важливе
для тебе насправді:
Не тужити або жити по правді?
Тоді або зараз?
Радість чи сум?
Чіплятись за минуле
чи лізти наобум?
Грати, загратися, догратися і все?
Чи просто почекати,
куди все занесе?
Червоне або чорне,
чи ставка на "зеро"?
Зло заради щастя,
або зле, бо зле добро?
Хоча я є, але весь час
Мені не вистачає нас...
Хоча я є, але весь час
Мені не вистачає нас...
Були ми в перехресті
усіх порожніх трас,
За нами наглядали із планети Марс, У відповідь ми кліпали черв
оними очима
І прямували мимо...
І вистачало нас...
Хоча я є, але весь час
Мені не вистачає нас...
Хоча я є, але весь час
Мені не вистачає нас...
Хоча я є, але весь час
Мені не вистачає нас...
Хоча я є, але весь час
Мені не вистачає нас...
Хоча я є...
Хоча я є...
Хоча я є...
