одна можливість

Піднімаюсь в небо, потім падаю на землю

Сорі, я, напевно, вже себе не відокремлю

Може все даремно? Кожен день як попередній

Обираю світло, ніж повік дивитись в темінь

Піднімаюсь в небо - падаю на землю

Сорі, вже себе не відокремлю

Може все даремно? Але

Обираю світло, ніж повік дивитись в темінь

Піднімаюсь в небо, потім падаю на землю

Сорі, я, напевно, вже себе не відокремлю

Може все даремно? Кожен день як попередній

Обираю світло, ніж повік дивитись в темінь

Піднімаюсь в небо - падаю на землю

Сорі, вже себе не відокремлю

Може все даремно? Але

Обираю світло, ніж повік дивитись в темінь

Що мене чекає? Який ще сюрприз? (Досить)

Висота не лякає, але страшно впасти вниз

Давай самі ми зостанемось хоч на вечір

В цій пустоті, розкажеш мені як розправити плечі

Я знайду, що по справжньому важливо

І мене не зачіпає, що на мене глянуть криво

Я вдихаю і видихаю, не рахуючи хвилин

Мої здібності без стін

І це більше ніж інстинкт

Так, буває страшно, і не знаєш куди йти

Але маєш шанс, щоб піднятись з глибини

Щоб лишити після себе, трохи більше ніж кістки

Є лише одна можливість, скористаєшся чи ні?

Піднімаюсь в небо, потім падаю на землю

Сорі, я, напевно, вже себе не відокремлю

Може все даремно? Кожен день як попередній

Обираю світло, ніж повік дивитись в темінь

Піднімаюсь в небо - падаю на землю

Сорі, вже себе не відокремлю

Може все даремно? Але

Обираю світло, ніж повік дивитись в темінь

Піднімаюсь в небо, потім падаю на землю

Сорі, я, напевно, вже себе не відокремлю

Може все даремно? Кожен день як попередній

Обираю світло, ніж повік дивитись в темінь

Піднімаюсь в небо - падаю на землю

Сорі, вже себе не відокремлю

Може все даремно? Але

Обираю світло, ніж повік дивитись в темінь