Варяг

Мале село, що в околицях королівства

Тьмяний вогонь, і герой, біля нього сівши

Люди місцеві казали, вночі ховатись

Але Варяг, не із тих що хотів боятись

Кров'ю павших у снах героя

Великої сили не варта доля

Кров'ю павших у снах героя

Великої сили не варта доля його

Тихим повітрям у місті лунала північ

Бідний Варяг на шматки розрізав не чисту

Сотні очей що із темряви нападали

Довго тримався а сили його згасали

Крики і поступи, люд почав прокидатись

З вікон, дивись, це той дурень і його багаття

Краплі дощу, а на небі гуркоти грому

Гасять вогонь, що один рятував героя

Кров'ю павших у снах героя

Великої сили не варта доля

Кров'ю павших у снах героя

Великої сили не варта доля його

Кров'ю павших у снах героя

Великої сили не варта доля

Кров'ю павших у снах героя

Великої сили не варта доля його

Білий світанок дощу не залишив й сліду

Містом блукає, він свою ховає біль

Дивними поглядами і чужого гніту

Бідний Варяже, скажи в чом твоя ціль?