Моя залежність

Тут у цій хаті вже давно не світить сонце

Завалюються дахи, і я не бачу понту

Щоб тихо стріху залатать хоч шаром тонким

Треба хоч промінь упіймать, а тут неначе Лондон

Вічно дощить, у пику град той довбить мовби

Втика ножі на куражі у твої стопи

А я, як фокусник, твердо впираюсь мозолями,

Наче стовпом об них

Ти там боживсь, що не служив тим довбням,

Та не пожив геть толком ні дня

Я ще живу, хоч-хоч і убита вдосталь

А ти запив би і ревів у ковдру

Вони живуть занудно,

Бо не можуть вмерти,

Не треба допомоги руки,

Бо я й так уперта

Я дійду до краю,

Там, де нікого немає

Виклик приймаю,

Якого всі уникають

Вони живуть занудно,

Бо не можуть вмерти,

Не треба допомоги руки,

Бо я й так уперта

Я дійду до краю,

Там, де нікого немає

Виклик приймаю,

Якого всі уникають

Моя залежність веде,

Я маю йти, хоч і уб’є колись

Тих, у кого нема мети,

Уже давно здихались

Моя залежність ведЯ маю йти, хоч і уб’є колись

Тих, у кого нема мети,

Уже давно здихались

Твердіша земля - вільніший дух

Тішуся я, куди іду - знаю

Рішуче оргазм для вух твоїх добуваю,

Ріжучий, ріжучий, ріжучий ріжучий ей

Твердіша земля - вільніший дух

Тішуся я, куди іду - знаю

Рішуче оргазм для вух твоїх добуваю,

Ріжучий, ріжучий, ріжучий ріжучий ей

Не пиши мені, братік,

Я погана, як людина

Я байдужості маску одіну

І сухою, як мівіна буду,

Боже, ніякої апатії, я не прив’язуюсь,

Краще кличте мене грошима

Не ходжу на алкопаті, де ви вмазані,

Моє хобі - накладати на всі твої враження,

Ваші емоції - негоже навантаження,

І досі не здійснилось, що тобою бажано мені було

Недобре минуле - це добриво, топливо,

Попри ті проблеми попремо ми таково.

Не потривожу - будь певен,

Не помремо ми без тебе,

Не так давно я стала веганом,

Бо всі стають у чергу розділить м’яско