Завʼяжи мені очі туманом

Коли місяць у небі до рання

Мед янтарний хміліючи п\'є

Знов приходить до мене кохання

В мої сни і безсоння моє

І кажу я п\'янкому коханню

В час нічної п\'янкої роси

Зав\'яжи мені очі туманом

Неземної своєї краси

Зав\'яжи мені очі вологі

Щоб в твоєму пекельнім вогні

Я не бачила більше нікого

Окрім того, що любий мені

А коли ранок сяйвом прозорим

Доторкнеться до наших облич

Не виймай із очей моїх зорі

Залиши в них навіки цю ніч

І хай кажуть: «Любов — то омана»

Все одно я кохання молю

\"Зав\'яжи мені очі туманом

Щоб незнала я - сплю чи не сплю»