SAD

Мої мішки під очима так сильно затягують мене до долу

В чотирьох стінах, як у тюрмі, мене вже не тягне додому

Пошта забита листами, та в голові моїй вітер свище

Не жартуй про 16 поверх, цих думок стало трохи більше

Півляма за півтора роки? Мені мало? Мені похуй...

Загубив інтерес до усього, що колись приносило радість, а поки

Плетуся по вулицям Лілля, у м'язах лиш біль, і це значить я все ще живий

Почуваюсь чужим в чужій країні, хоч... як і в своїй

На плечі правім диявол, та я із ним заключаю парі

Пора настала палити моста, але перед очима той міст у Paris

Скільки мені помилок іще треба зробити, аби не повторювать їх

Я у Всесвіту прошу підказки, та у відповідь - тільки сміх

На сеансі мій мозок збирають як пазл, та дещо загублене, як і я сам

Самокопання тягне на дно, мої губи сині, як кюрасао

Не підпускаю нікого й не хочу бачити нікого, але назад

Шляху нема, надворі весна, вірю, що скоро розквітне мій сад

Знову виникають думки в моїй голові,

Чому граєм ролі, та вони не головні

Зараз у моїм стакані знову тане лід,

Маю відчувати сором, сорі, то не він

Знову виникають думки в моїй голові,

Я втрачаю шанси, коли потребую дій,

Зараз у моїм стакані знову тане лід,

Себе взяти в руки - то найважча із робіт

Тижнями можу мовчати, здається, що я розучився балакати

Надворі ніч, я знов із собою займаюсь дебатами

Моє мовчання - це золото, але за золото щастя не купиш

Минулий рік: я втрачаю близьких й набираю вагу лиш

Але ні на словах, ні на вчинках, голосе внутрішній, помовчи-но

Ти знаєш у чому причина, думки незібрані, кава розчинна

У душі я той самий хлопчина, що просто втомився нести за плечима

Старого себе, що тріщить по швам, та його врятувати не зможу нічим я

На сеансі мій мозок збирають як пазл, та дещо загублене, як і я сам

Самокопання дає плоди, мої губи сині, як кюрасао

Не підпускаю нікого й не хочу бачити нікого, але назад

Шляху нема, надворі весна, вірю, що скоро розквітне мій сад

Знову виникають думки в моїй голові,

Чому граєм ролі, та вони не головні

Зараз у моїм стакані знову тане лід,

Маю відчувати сором, сорі, то не він

Знову виникають думки в моїй голові,

Я втрачаю шанси, коли потребую дій,

Зараз у моїм стакані знову тане лід,

Себе взяти в руки - то найважча із робіт