В далечінь, мов в мої роки, проплива Дністер широкий
Пропливає, не вертає часу ні на мить
Не біжи, тобі гукаю, най ще трохи заспіваю
Про красу твою без краю, що у даль біжить
Береги — вербові гілля і між них через Поділля
Все біжить, біжить до моря та стрімка вода
Ну почекай, най я прилину, та й зайду у воду зимну
Пісню зачерпну з води цілющого Дністра
Вдаль між берегами крізь літа
Все біжить, біжить Дністра вода
Не спинить ріки, як мої роки
Що через Поділля лине піснею завжди
Вдаль між берегами крізь літа
Все біжить, біжить Дністра вода
Не спинить ріки, як мої роки
Що через Поділля лине піснею завжди
Запитаю у чар-зілля, де є краще за Поділля?
За мережива казкові берегом ріки
Наче зоряні світанки, вишиття у подолянки
Зачарують бісер у сорочку на віки
Я одіну вишиванку і знайду свою дністрянку
Що у мою пісню заблукає
А над берегом далеко в небі ген кружля лелека
Наче крильми край мій обіймає
Вдаль між берегами крізь літа
Все біжить, біжить Дністра вода
Не спинить ріки, як мої роки
Що через Поділля лине піснею завжди
Вдаль між берегами крізь літа
Все біжить, біжить Дністра вода
Не спинить ріки, як мої роки
Що через Поділля лине піснею завжди
Вдаль між берегами крізь літа
Все біжить, біжить Дністра вода
Не спинить ріки, як мої роки
Що через Поділля лине піснею завжди
Вдаль між берегами крізь літа
Все біжить, біжить Дністра вода
Не спинить ріки, як мої роки
Що через Поділля лине піснею завжди
