Скільки крові пролито додолу
З'їдаючи страх, забуваючи втому
Місяці повз, роки потому
Паленою гумою тягнуться тижні
Шукали гомін, тепер прагнемо тиші
Наче ми застрягли у хаосі віковому
Та все ж
Птахи летять додому
Буревій виє, як хворий спів
У паніці не розібрати слів
З'їдаючи страх, забуваючи втому
Птахи летять додому
Буревій виє, як хворий спів
У паніці не розібрати слів
Наче ми застрягли у хаосі віковому
Та все ж
Птахи летять додому
Підбиті крила, поламані кістки
За склом залізо, гудять голоси
Небо - криве віддзеркалення бруду з калюжі
Холод обпікає тіло тяжче від вогню
Вуха в'януть, наче квіти - бридне чути лиш брехню
Край горизонту, як лезо ножа
Нема співчуття, залишився жаль
Буревій виє, як хворий спів
У паніці не розібрати слів
З'їдаючи страх, забуваючи втому
Птахи летять додому
Буревій виє, як хворий спів
У паніці не розібрати слів
Наче ми застрягли у хаосі віковому
Та все ж
Птахи летять додому
Птахи летять додому
Птахи летять додому
Буревій виє, як хворий спів
У паніці не розібрати слів
Остання зірка згорить над росою
В ту ж саму мить весь світ стане тьмою
Я провів життя, наче повзав в болоті
Мої ноги - кістки і залишки плоті
Постійні спроби стрибнути все вище
Згорю - зоставлю гниле попелище
