Казка

А я все читала дітям довгу казку

Як минати пастку, як іти й не впасти

Все до купи скласти, жити без баласту

Жити просто класно

Отже, я читала дітям просто казку

Мов ліпила паску, де життя — як пазли

І воно смугасте, люди носять маски

А слова, як пластир, як пластир

Пластир до рани. В планах — сіяти любов

А діти — ніби провідник: усе тепло іде від них (Ей)

Плавно, споглядали день

І вчили золоті рядки, щоб знали діти, стати ким

Я бачу коло із осіб

Що дітям бруд ховають в хліб, а все дитяче у них стерто (Ей)

Знаеш, діти — це вода

За відображення шкода, бо діти — то живе люстерко

Так вони бачать твою суть

Відчувають твій мотив, знають певно хто є ти

Без примарних павутин, між порожніх та пустих

Просять небо відпустити дощ

А замріяний казкар

Поміж волохатих хмар словом розсипає чари

І віщує всім початок. Віщує всім початок

Почнімо все спочатку! Знов

А я все читала дітям довгу казку

Як минати пастку, як іти й не впасти

Все до купи скласти, жити без баласту

Жити просто класно

Отже, я читала дітям просто казку

Мов ліпила паску, де життя — як пазли

І воно смугасте, люди носять маски

А слова, як пластир, як пластир

Пластир до рани

Пластир до рани

Пластир до рани

Пластир до рани

Знову на старт, чуєш, доки не пізно

Навколо бруд — так виховує місто

Диха за рогом пихатий містер

А Білосніжка за ним просить їсти

Ось такі казки, не впасти б

За собою будні водять хмуру, сіру паству

Люди щось говорять про єднання і про братство

Діти ж віддзеркалювали це, результати — на лице

Знаєш, тільки не ховай — все одно вийде назовні

Зареве худоба, коли ясла будуть повні

Є жага заповнити всередині безодню

Починаєш завтра? А можеш сьогодні

І я вже читаю тобі казку

Як скласти пазли, як зняти маску

Слухати й чути, створити чудо

Передати досвід, піднятись вдосвіта

Й рухатися далі, тільки прямо до межі

Зліва буде той, хто поряд тільки зубожів

Справа буде той, хто поряд тільки збагатів

Всі мої слова — прості, глянь на себе у воді

Там є очі дитячі, щирі, наївні

Пригадай себе, як заспівають треті півні

Цей дитинства смак — він солодкий, і він терпкий

Бережи його. Бережи своє люстерко

(А я все читала дітям казку)

(А я все читала дітям казку)

А я все читала дітям довгу казку

Як минати пастку, як іти й не впасти

Все до купи скласти, жити без баласту

Жити просто класно

Отже, я читала дітям просто казку

Мов ліпила паску, де життя — як пазли

І воно смугасте, люди носять маски

А слова, як пластир, як пластир

Пластир до рани

Пластир до рани

Пластир до рани

Пластир до рани