Залишись

Колись ти описала страшну мить. А я, а я, не повірив! Тепер життя загубило сотні лиць, Хіба, вони в чомусь винні? Час, коли у дім прийшла чужа весна Крізь замкнуті двері Я відчув, що ти вже не сама, Летиш високо у небі Ти прости мене за усе, що було так давно! Німим кіно стали наші сни та все одно А ти тепер лише тінню на моїм вікні Залишись, залишись Залишись, залишись Мені ніколи не було все одно, Але не встиг тобі зізнатись. Коли поникали будинки як доміно Я обіцяв тобі триматись! Там, де ніколи не було холодно, Ми залишали свої стіни. Ти не відчуваєш цього холоду, Хоч відчуваєш мої сили! Ти прости мене за усе, що було так давно! Німим кіно стали наші сни та все одно А ти тепер лише тінню на моїм вікні Залишись, залишись Залишись, залишись У моїх очах печаль, ти знай! Все не так пішло, як захотіла ти... Твоя тінь гуляє по пустих містах, І я знаю, що в сльозах твої вуста! І ніхто не знав, що прийде ця війна! Вони зранку так зненацька як гроза Обіцяю закарбую назавжди! Завжди Завжди Завжди Ти прости мене за усе, що було так давно! Німим кіно стали наші сни та всеодно, А ти тепер лише тінню на моїм вікні Залишись, залишись Залишись, залишись Залишись, залишись