Облиш (feat. Gverilla)

Мені буває бракує слів, Щоб описати увесь цей біль Що завдала мені колись... Ні, не жаліюсь! Не прошу слів! Я буду триматись з останніх сил, Я ж усе сам, занепастив! Ми лише спомин навесні Останні хвилини увісні Нас — не існує, ми — спогади Так легко втрачати останні дні, Брехливі слова: Повір мені! Хоча відчуваю, що вже чужі, ми. Облиш, ти кажеш мені: облиш!, Я думав, переболиш Хоч в серці, досі гориш. Облиш, ти кажеш мені: облиш!, Час наш, вже не зупиниш, Тож, в серці, чого гориш? Nie chcę, już widzieć nigdy więcej, jak krwawi Twoje serce, To wszystko za łatwo traci sens Bo jesteś dla innych jak powietrze A przed oczami bezkres Ta przestrzeń, nie wolno tracić jej Nikt z nas nie zasłużył na ten ból Oni mówią, ze czas leczy rany Potem sami za plecami sypią sól By zasiać te złość między nami A serce się łamie na pół znów Nie chce musieć używać tych dwóch słów już, zapomnieć chce O chwilach gdy było nam tak źle Ty przyjdź i powiedz to tylko sny mi Gdy już nie czuje nic i, chciałbym stad tylko wyjść Wśród wizji i tych szybkich decyzji Wielkie problemy my w tym Daj mi stad tylko wyjść Облиш, ти кажеш мені: облиш!, Я думав, переболиш Хоч в серці, досі гориш. Облиш, ти кажеш мені: облиш!, Я думав, переболиш Хоч в серці, досі гориш.