Мати каже правду

Чистим білим цвітом квітнула калина... Мати научала дівчину - дитину: Іди, доню, в люди – та не довіряйся, Щоб ти не робила – мудрою лишайся. Не люби жонатих – бо не буде дива: Будеш часто плакать, будеш не щаслива- Мати життя знає, серцем своїм радить: Кого більше любиш – той найшвидше зрадить! Мати каже правду... На те вона й – мати... Матінку послухать – долю кращу мати... Мати каже правду... Правди тої сила... Мамо, ти ж казала... Мамо, ти ж просила! Чистим білим цвітом квітнула калина... Мати научала – слухала дівчина: Жити не можливо, щоб не помилитись: День – щоб одружитись... Вік – щоб розлучитись! Ти любов зустрінеш - там, де не чекаєш... Подруг як не маєш – ворогів не знаєш... Научись мовчати - будь в душі красива, Будеш доню мудра – я не буду сива... Мати каже правду... На те вона й – мати... Матінку послухать – долю кращу мати... Мати каже правду... Правди тої сила... Мамо, ти ж казала... Мамо, ти ж просила! Мати каже правду... На те вона й – мати... Матінку послухать – долю кращу мати... Мати каже правду... Правди тої сила... Мамо, ти ж казала... Мамо, ти ж просила! Мамо, ти ж казала... Мамо, ти ж просила!