Люди як марево раптово зникаюче
В темних балконах далекі ліхтарики
Ну забувай, що для нього ти значила
Сльози ковтай, як червонії яблука
А поки ти ще оживаєш
Я буду тобі сестрою
Я за тебе дихаю
Поки ти ще оживаєш
Я буду твоїм криком, криком, криком
Темної ночі і тихими вечорами
Я буду поруч, вмикатиму все світло
Щоби ти бачила яскравими кольорами
Щоби ти вірила без нього в свою іскру
А поки ти ще оживаєш
Я буду тобі сестрою
Я за тебе дихаю
Поки ти ще оживаєш
Я буду твоїм криком, криком, криком
Прийде ранок — вставай, вставай
Загортайся в сонце, чуєш, моя мила
Прийде ранок, а ти ожила
Знову вірила і любила
